Багато хто з нас стикався з проблемою, коли під час походу душа рветься заспівати, а
ти розумієш, що тобі не вистачає слів🥹, або кількість відомих тобі пісень мінімальна...
Щоб виправити цю неприємність пропонуємо писати в коментарях: слова пісні, вкладене посилання на аудіо або відео з піснею. А далі, кожен учасник походів й курсу вивчає ці слова і саме ту мелодію і насолоджуємося процесом в горах біля багаття або йдучи з кіньми по вершинах гір🎼.
Для зручності відео з YouTube вставляємо в пост за допомогою значка камери:
Ми створили список відтворення з всіма запропонованими на даний момент вами і нами піснями:
Для прикладу всіми улюблений гімн Січових Стрільців:
Тут склалася така ситуація, що є класична версія мелодії
та новенька спрощена (більше людей її потягне)
Всі інші пісні вчимо з одним варіантом мелодії;)
Варінти другого куплету тут теж різні, ми вибрали більш оптимістичний.
Ой у лузі червона калина
Ой у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Ой у полі ярої пшениці золотистий лан.
Розпочали стрільці січовії з ворогами тан.
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Чекаємо на коментарі з пропозиціями🤗
Рубінове проміння
сонця-зорі.
Бореться із тінню
високо в горі.
Зводься вище неба
брат і сестра.
Догорить багаття
вечірня пора.
Радуйся молоту
в сильній руці.
Водоспад – молодість
в світлій ріці
Бий барабан
бам-бам.
Барикади, брати
Тут, там .
Воїни світла
Воїни добра
Тьма ворожа підла.
Дорога стара
Воїни добра
Воїни світла
Джа растафарай
вже зоря розквітла.
Плаче боєць
Шеврон на камуфляжі.
Скільки сердець
Спинили кулі вражі.
На східі дракон
Готується помститись.
Давній закон
Рубай аби зігрітись.
Радуйся молоту в сильній руці,
Водоспад – молодість в світлій ріці.
Бий барабан бам-бам.
Барикади, брати
тут, там
Воїни світла, Воїни добра.
Тьма ворожа підла
Дорога стара .
Воїни добра
Воїни світла
Джа растафарай
вже зоря розквітла.
На сьогодні всьо!! Бо щось розійшлась з варіантами::)))
Ой у гаю, при Дунаю Соловей щебече Він свою всю пташину До гніздечка кличе Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох Соловей щебече Він свою всю пташину До гніздечка кличе
Ой у гаю, при Дунаю Там музика грає Бас гуде, скрипка плаче Милий мій гуляє Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох Там музика грає Бас гуде, скрипка плаче Милий мій гуляє
Ой у гаю, при Дунаю Тужу самотою Плачу, тужу, ще й ридаю Милий за тобою Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох Соловей щебече Він свою всю пташину До гніздечка кличе
Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох Там музика грає Бас гуде, скрипка плаче Милий мій гуляє
Ой дівчино, шумить гай, Кого любиш - забувай, забувай. Нехай шумить, ще й гуде, Кого люблю - мій буде. Ой дівчино, серце моє, Чи підеш ти за мене, за мене? Не піду я за тебе, Нема хати у тебе, у тебе. Підем, серце, в чужую, Доки свою збудую, збудую. Постав хату з лободи, А в чужую не веди, не веди. Чужа хата такая, Як свекруха лихая, лихая. Як не лає, то бурчить, А все ж вона не мовчить, не мовчить.Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато,
Вип’єте холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: "життя прекрасне".
Так, життя – прекрасне, а вона...
А вона, а вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.
Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста.
Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста. (3)
Темна нічка гори вкрила
Полонину всю залила
А в ній постать сніжно білі
Гуцул Ксеню в ній впізнав
Він дивився в очі сині
Тихо спершись на соснині
І слова палкі любові
Він до неї промовляв
Гуцулко Ксеню я тобі на тримбіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов
Душа страждає ієіє
Звук тримбіти лунає
А що серце кохає
Бо гаряче мов жар
Вже пройшло гаряче літо
Гуцул іншу любить скрито
А гуцулку чорно брову
Він в останній раз прощав
Черемоша грали хвилі
Сумували очі сині
Лише вітер у соснині
Сумно пісню вигравав
Гуцулко Ксеню я тобі на тримбіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов
Душа страждає іє
Звук тримбіти лунає
А що серце кохає
Бо гаряче мов жар
Гуцулко Ксеню я тобі на тримбіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов
Душа страждає ієіє
Звук тримбіти лунає
А що серце кохає
Бо гаряче мов жар
Як батько заграє, ворог враз ридає То є іти до кого молодому козаку Червоні ліворуч, білії праворуч А я піду до Батька на гражданськую війну Любо, братці, любо, любо, братці, жить З нашим отаманом не приходиться тужить Із-за валки лунко, лунко в береги Вдарили одразу короткі батоги Батько нахилився, коня у кар'єр Висікти сволоту, - цівку плечем впер А першая куля, а першая куля Порснула по мені, та й спасли ремні А другая куля, а другая куля Ранила коня ще засвітла дня Любо, братці, любо, любо, братці, жить З нашим отаманом не приходиться тужить А третяя куля, а третяя куля Цілила в мене, - мого коня мине Як терпець урвався, то не налякать Тільки дотягнуться, а на смерть начхать Най-най, на-на-на-най-най, най-най-най-на... на... ра-да-да-да-да-да, дай-дай-дай-да. Не сумуйте, Батьку, нічого пенять Ті, хто виноваті, - вже навіки сплять А що не владнали, та не домайстрували Буде того зілля нашим дітям дорубать Любо, братці, любо, любо, братці, жить З нашим отаманом не приходиться тужить Годі на сьогодні, браття, храбрувать Коні потомились, хлопці хочуть спать Нічого не шкода, ні врага-ірода Шкода тільки волі та й буланого коня Любо, братці, любо, любо, братці, жить З нашим отаманом не приходиться тужить Любо, братці, любо, любо, братці, жить З нашим отаманом не приходиться тужить Най-най, на-на-на-най-най, най-най-най-на... на... ра-да-да-да-да... дай-дай-дай-да. Най-най, на-на-на-най-най, най-най-най-на... да... да-ра-да-да... дай-дай-дай-да. да... ра-да-да-да-да... дай-дай-дай-да.Чорне море, Чорне море
Гей!
Гарне море, гарне море
Гей, гей!
Чорне море, гарне море,
А все єдно Чорна Гора,
Неня моя Чорна Гора
Гей, гей, гей!
Ніхто не зна, ніхто не зна
Гей, гей!
Де сховався місяць не зна
Гей, гей!
Гей, стріляй моя рушниця
Щоб почула моя киця
Неня моя Чорна Гора
Гей, гей, гей!
Гей, стріляй моя рушниця
Щоб почула молодиця
Неня моя Чорна Гора
Гей, гей, гей!
Чекай куме, чекай куме Гей, гей!
Курнєм куме, курнєм куме
Гей, гей!
Тіто-дріто, марґаріто
Ми із кумом два бандіта
Знає неня Чорна Гора
Гей, гей, гей!
Тітом-рітом, марґаріто
Ми із кумом два бандіта
Знає неня Чорна Гора
Гей, гей, гей!
Чуєш Іване, мій сине Гей, гей!
З полонини пісня лине Гей, гей!
Я ніколи і нікому
Не віддам рідного дому
Знає неня Чорна Гора Гей, гей, гей!
Я нікому і ніколи
Не віддам ці гори-доли
Знає неня Чорна Гора!..
Ой, там на горі, ой, там на крутій, Ой, там сиділа пара голубів. | (2) Вони сиділи, парувалися, Сизими крильми обнімалися. | (2) Десь взявся стрілець із-за крутих гір, Розбив, розлучив пару голубів. | (2) Голубка не їсть, голубка не п'є Та все ж на ту гору плакати іде. | (2) Голубко моя сизокрилая, Чого ж ти такая клопітливая?.. | (2) Та є й у мене сім пар голубів, Лети й вибирай, можеш заміж вийти! | (2) Я вже літала і вибирала Немає й такого, як я втеряла... | (2)Попереду жахи-шляхи, А в чоботях мозоляки. А мені те все байдуже, Бо біля мене справжній друже!
Біля мене друже, Тож мені байдуже. Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
Голод, холод, спека, мряка. Оборона чи атака? А мені те все байдуже, Бо біля мене справжній друже!
Біля мене друже, Тож мені байдуже. Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
Вороги вже недалеко Гострять шаблі та багнети. А мені те все байдуже, Бо біля мене справжній друже!
Біля мене друже, Тож мені байдуже Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
А ворона клята куля В серце глибоко пірнула. А мені те все байдуже, Бо біля мене справжній друже!
Біля мене друже, Тож мені байдуже Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
Мамо рідна, Україно, Поцілуй, благаю, сина! Бо мені то не байдуже. Прощавай, не плач, мій друже!
Біля мене друже, Тож мені байдуже. Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
Біля мене друже, Тож мені байдуже. Хай, як доля припече, Поруч другове плече!
Гей, була в мене коняка
Тай коняка розбишака.
Була шабля ще й рушниця,
Ще й дівчина чарівниця.
Була шабля ще й рушниця,
Ще й дівчина чарівниця.
Ту коняку турки вбили,
Ляхи шаблю пощербили
І рушниця поламалась,
І дівчина відцуралась.
І рушниця поламалась,
І дівчина відцуралась.
За буджацькими степами
Їдуть наші з бунчуками,
А я з плугом і з косою
Понад нивою сухою.
А я з плугом і з косою
Понад нивою сухою.
Гей, гей-гей, мій чорний воле,
Степ широкий, стерня коле.
Вітер віє повіває,
Казаночок закипає.
Вітер віє повіває,
Казаночок закипає.
Гей, хто в полі, озовися,
Гей, хто в лісі, одкликнися,
Йдіть до мене вечеряти,
Серце моє звеселяти.
Йдіть до мене вечеряти,
Серце моє звеселяти.
Зву, луна за лугом гине,
Казаночок стигне стигне.
Вітер віє-повіває,
Казаночок застигає.
Вітер віє-повіває,
Серце в жалю завмирає.
МЕЧ АРЕЯ Гуркоче грім в ковальні Бога. Стоять вої з кісьми до плеч. Рука зсивілого Сварога Кує Арею моцний меч. І ось знаряддя вже готове, Відблиснув меч в люстрах небес. Меча окропила Покрова, А Рід нарік його Чаркес. Приспів: На позір Перунова Полка Піднімає меч Ареєва рука - На могутній дух, на захист нам, На погибель злим підступним ворогам. Гримне Небо – і тремтить Земля, Меч Арея Русь з неволі визволя. На Вкраїні хай пощезне враг, Меч Арея поверне нам рідний стяг. Чаркес – чарівний меч Арея – Тримали Тур і Святослав. Не раз Аратту і Борею, І Русь він щиро захищав. Тримав Гатило – Богом даний, Тримали витязі-князі, Тримали лицарі-гетьмани, А зараз він в твоїй руці. Приспів.І повзе ліниво човен І гуркоче, і бурчить Відки взявся, я не знаю Чим прийдеться закінчить
Хвиля радісно плюскоче Та леститься до човна Мов дитя цікаво шепче І розпитує вона
Хто ти, човне, що шукаєш Звідки і куди пливеш І зачім туди шукаєш Що пробув, чого ще ждеш?
Біг мій вічний, вже не знаю Хвиля носить, буря рве Скали грозять, надять, просять В собі береги мене Мене
Що тут думать, що тужити Що питатися про ціль? Нині жити, завтра гнити Нині страх, а завтра-біль
Кажуть, що природа мати Держить нас, як їм там тре Навкінці мене цілого
Знов до себе відбере...
Хто ти, човне, що шукаєш Відки і куди пливеш І зачім туди шукаєш Що пробув, чого ще ждеш? Біг мій вічний, вже не знаю Хвиля носить, буря рве Скали грозять, надять, просять
В собі береги мене Мене
Не один втонув тут човен Да не кождий же втонув Хоч би дев'ять не вернуло, а десятий повернув А хто знає, може в бурю іменно спасешся ти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти
Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти...
Можливо, треба було жити, як всі, А я хотів інакшим бути завжди - Так скучно плисти по течії з ними... Можливо, я не дав тобі теплоту І ти не знаєш погляд через фату. - Логічно. Як можна було з тим жити? А пам'ятаєш Метро нічного Берліна І наші тіні на стінах - Місця щасливих людей? А пам'ятаєш Балкон під небом Мадріда І на трибунах Коріди Місця щасливих людей?.. Тягуча павутина зйомних квартир І дві душі пробиті сотнями дір, Так страшно, коли не знаєш, що завтра... Тепер я оглядаю знаки, часи І знаю ціну світлої полоси - Не варто шукати винних крім себе... А пам'ятаєш Страшенний шторм на Мальдівах, На фотках ніс обгорілий, Місця щасливих людей?.. А пам'ятаєш Старий кабак на Бродвеї, Цибуля, сир і печеня, Місця щасливих людей?.. Я на перед ніколи не вивчаю маршрут, Мені не важливо, тільки б ти була тут, Всерівно куди нас понесе вітер... В житті не важливий сигнал GPS, Якщо не один ти рюкзак свій несеш, То знайдеш для себе десь таки місце. А пам'ятаєш Велосипеди в Парижі, І в Закопаному лижі, Місця щасливих людей?.. А пам'ятаєш Наш Новий Рік в електричці І Лондон, як на відкритці, Місця щасливих людей?.. А пам'ятаєш Холодне пиво Стокгольма І знову ми було двоє, Місця щасливих людей?.. А пам'ятаєш, Як я втікав з інститута, Щоби з тобою побути І до сих пір я тут є!.. А пам'ятаєш?..Под облачком явір похилений, Сідит на нім пташок прімилений. Слухай, мила, як тот пташок співат, Же з любови нич добра не биват. Же з любови, же з любови Нич добра не биват.
Ци та любов єст од Бога дана? Ци лем може д’яблом підшептана? Хоц би-с не хтів, то мусиш любити, Хоц би-с не хтів, прото маш терпіти. Хоц би-с не хтів, хоц би-с не хтів, Прото маш терпіти.
Моя мила, ти покусо єдна, Любив я тя не рік та не два. Далас ти мі зілля ся напити. Не мож, мила, ніяк без тя жити. Не мож, мила, не мож, мила, Ніяк без тя жити.
Ми ворожка давно ворожила, Же мя здурит дівка чорнобрива. Же не буду видів за ньом світа, Аж проминут мої млади літа. Аж проминут, аж проминут Мої млади літа.
Под облачком явір зеленіє. Посмотр, мила, як тот вітер віє. Може, вирве єго з коренями. Мила моя, што то буде з нами? Мила моя, мила моя, Што то буде з нами?
Тече вода каламутна. Чогось моя мила смутна? Я не смутна, лем сердита: Бо я з ночі була бита. Я не смутна, лем сердита: Бо я з ночі була бита.
Била мене мати зночі За Йванкові карі очі, Ще й казала – буде бити, Щоб Іванка не любити. Ще й казала – буде бити, Щоб Іванка не любити.
А я Йванка так любую, Де зустріну, там цілую, Ой Іванку, серце моє, Нема таких, як ми двоє! Ой Іванку, серце моє, Нема таких, як ми двоє!
Тече вода коло млина, Мамко моя, я не винна, Бо ми такі паровані, Як горнятка мальовані. Бо ми такі паровані, Як горнятка мальовані.
Як горнятка мальовані. ...
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці Бо на вечорницях дівки-чарівниці Котра дівчина чорні брови має То тая дівчина усі чари знає
У неділю рано зіллячко копала А у понеділок пополоскала Прийшов вівторок зіллячко зварила А в середу рано Гриця отруїла
Як прийшов четвер та вже Гриць помер Прийшла п'ятниця поховали Гриця А в суботу рано мати дочку била Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?
Ой мамо, мамо, Гриць жалю не знає, Нащо ж він, мамо, разом двох кохає Нехай же не буде ні тій, ні мені Нехай достанеться Гриць сирій землі
Оце ж тобі, Грицю, я так ізробила Що через тебе мене мати била Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата Із чотирьох дощок дубовая хата
Журавлі
Стань зі мною в білий танець
Стань Чорний колір – то моя вуаль
Я дозволю, знай,
Зазирнути під мою вуаль
Там журавлі летять у синю даль
І знають вони,
Де є моя і де твоя печаль
У синіх моїх очах
Буду тінню
Ти світанком будь
В моїх стінах мальви зацвітуть І згадаю, знай
Наші ночі чорні, як вуаль
А журавлі летять у синю даль
І знають вони,
Де є моя і де твоя печаль
І немає нікого окрім нас
Зупиняється в ці хвилини час
І спогад той живе неначе птах
У синіх моїх очах
...Отсе тая стежечка,
Де дівчина йшла,
Що з мойого сердечка
Щастя унесла.
Ось туди пішла вона
Та гуляючи,
З іншим своїм любчиком
Розмовляючи.
За її слідами я,
Мов безумний, біг,
Цілував з сльозами я
Пил із її ніг.
Наче потопаючий Стебелиночку,
Зір мій вид її ловив
На хвилиночку.
Приспів (2):
Тая стежечка ізвивається,
А у мене серденько розриваєтьтся.
І мов нурок перли ті
На морському дні,
Сквапно так мій слух ловив
Всі слова її.
Отсе тая стежечка
Ізвивається,
А у мене серденько
Розриваєтьтся.
Приспів (2)
Отсе тая стежечка...
(3) Приспів (2)
А у мене серденько...